У кожного в житті є важливі приємні дати, відсутні в офіційних календарях, пов’язані суто з чимось особистим. Для мене один із таких днів випадає якраз на сьогодні, адже саме цього дня сім років тому я переїхав жити до Вінниці, перед тим евакуювавшись із Криму. І приводів шкодувати про це досі жодного не було. Той рідкісний момент, коли найкраще за ( Read more... )

У березні 2020 року у зв’язку із введенням локдауна «Укрзалізниця» повністю зупинила пасажирський рух всіх поїздів, відновлення якого почалося лише в перших числах червня. Проте повернення частини рейсів довелося чекати місяці, а деякі особливо невигідні для себе маршрути вони взагалі «загубили», особливо приміські. У тому числі - на всіх трьох ( Read more... )

Підбивати підсумки літа зазвичай не прийнято. Рік у розпалі, хто догулює відпустки, хто відправляє дітей чи сам відправляється у виправні виховні заклади, хто просто трошки в ахуї від роботи, як я… Тим не менш, про три місяці, що спливли, пару слів накину ( Read more... )

Здається, ще ніколи в житті ні перед ким мені не було так соромно.

Починалося все як звично, традиційний одноденний виїзд по Вінниччині. В Іллінцях я був вперше у жовтні благословенного доковідного 2018, тоді ж подивився майже все, що тут є цікавого. Цього ж разу моєю основною метою було таємниче озерце в сусідньому селі Райки.

( Read more... )

У квітні 2018 року у Вінниці відкрився музей моделей транспорту, у якому знаходиться понад 5 тисяч мініатюрних автомобілів, танків, автобусів, тролейбусів, мотоциклів, літаків, словом, легше перелічити, чого там немає - то все було зібрано за понад 45 років колекціонером Олександром Вдовиченком. Розмаїття та кількість експонатів постійно ( Read more... )

Наприкінці листопада минулого року відкрив для себе вінницький мікрорайон Масложир (непрості часи вимагають непростих подорожей, ага). Так-то я був, здається, чи не на всіх районах міста, а цей досі пропустив, хоча не сказати, що він якийсь дуже далекий. Прийшла пора нарешті це виправити.

( Read more... )

Всесвітній локдаун головного мозку продовжує свою впевнену ходу планетою, а життя між тим спливає, іноді навіть здається, що швидше ніж раніше. Ніби лише вчора навкруги лежали метрові кучугури снігу, а зараз уже ніщо про них не нагадує. І це чудово, якщо не рахувати того факту, що цілих півроку промайнуло фактично впусту.

( Read more... )

Продовжую свою неквапливу фоторозповідь про карантинну зимівлю у Вінниці. Тепер настала черга перших місяців 2021 року. І щоб далеко не ходити, почну просто з видів із вікна.

1. Ранок:

( Read more... )

Щоб закрити тему осінньо-зимового сезону хоча би в масштабах Вінниці (із решти місць то в мене досі повно матеріалу, так що «ялинку винесу» десь навесні), пробіжусь швиденько по тому, що наклацав за ці місяці. Вийшло багато, тому поділю на дві частини, перша з яких присвячена кінцю 2020. Це буде уже звичний для мене литдибр без прив’язок до ( Read more... )

В останній день літа, що символічно припав на неділю, поїхав розвідати пару палаців у селах Барського району, бо давно вже маячили у мене в планах. Ну і заодно подивитись-пошукати, що там ще може бути цікавого.

1.

( Read more... )